Vacation Report або емоції повернувшогося з Азії

Липень 26, 2007 / admin / 2 коментарі

Ну що ж, вернувся з відпуску, залагодив справи і тепер можна трошки розповісти що таке відпочинок в Криму.
Львів від Криму далеко як географічно так і часово. Як завжди поглибила проблему наша рідна залізниця. Поїздом в одну сторону 25 годин їзди. Плацкарт коштує ~80 грн. Купе на половину більше, але нажаль за той самий час.
Львівський поїзд прибуває в Сімферополь. З Сімферополя можна добратись електричкою до Єпаторії за 2 години в ціну ~3-6 грн (точну ціну забув). Також можна добратись маршрутним таксі за 1-1.5 години за 15 грн або звичайним таксі за 1 годину за 25-50 грн в залежності від меркантильності таксиста (вони збирають зразу декілька людей в одне таксі щоб було дешевше усім)
По приїзду вас зустріне приємненький залізничний вокзал ну Ñ– пачка бабусь які пропихають “хати зі всіма ‘удобствами'”.
Нам від вокзалу до бази-респавн-поінта було 15 хв ходу. Шлях йшов по одній з головних транспортних вулиць, покинувши яку ми покинули цивілізацію до якої так звикли – після цієї (та ще декількох) вулиці світлофори у місті закінчуються, але про це Ñ– інші речі які дали мені змогу дописати “Азія” в назву – згодом.
До моря від того місця де ми були 20 хв нормальної ходьби. За оду людину за день 5 баксів. Господарі хати розказували що чим ближче до моря то ціна виростає до 10-и баксів.
За ці 5 баксів per person у нас з дружиною була нормальна кімнатка, цілодобова холодна Ñ– гаряча вода (бойлер), звичайна та літня кухня де можна було приготувати речі ну Ñ– холодильник. Аля Кримський варіант хостелу. Нічого поганого, нічого лишнього – жити можна.
В околицях і по дорозі на море розкидано досить багато їдалень-столов-харчевень де можна солідно попоїсти за 10-20 грн на людину. Як і в усіх частинах країни левову частку ціни складали мясовмісні продукти.
Їдальні дещо відрізнялись одна від одної як по кухні так і по якості, але в загальному усі склали досить позитивне враження.
По приходу до моря вас чекають пляжі. Вхід на пляж для не-місцевих коштує 3 гривні. За ці гроші можна походити по досить(майже) чистому пісочку, залізти в воду Ñ– (увага! починається конструктивна критика! усім хто хоче далі вірити що “Крим єто здравница усєго мира и лутше чем Крим места нєт!” прохання перестати читати цей пост) покалічити ноги об камні. Так, камні. Євпаторія тепер не Ñ” “пісчаним пляжом”. Залишилось багато “диких” пісчаних пляжів але на всіх міських пляжах після входження у воду вас чекає 5-20 метрів (залежить від пляжу) каміння різної величини Ñ– форми, причому не завжди плитких. Далі після “небезпечної” зони іде пісок, але все одно в залежності від пляжу вас можуть чекати “маленькі тверді друзі” такщо у воді, на привеликий жаль краще тільки плавати. Всі стандарті водяні розваги як от мячик покидати, “побігати” у воді Ñ– Ñ‚.п. робити на свій страх Ñ– ризик. Серед на двох Ñ– наших п’яти друзів які відпочивали з нами майже всі встигли покалічити ноги, причому один досить серйозно.
Неприємності у воді на цьому не закінчуються. Одного разу коли я собі ниряв то знайшов у воді 3 куски розбитих пляшок з під пива, причому дві з них були одинакового коліру, а одна іншого, тобто десь там в радіусі 5 метрів було принаймні дві розбиті пляшки. Я, звичайно совісно Ñ—Ñ… повитаскував на берег Ñ– залишив там, але от за таке щей їм платити гроші, – трошки кепсько.
У місті на Набережній Ñ” багато атракціонів – тир (5-20 грн), вага, Dance Dance автомати (~5 грн гра), татуювання, більярд (~20 грн партія або година), магазинчики з сувенірами, перекусочні та кіоски. Ð’ загальному дуже приємно Ñ– позитивно.
Хоча дуже багато приїжджіх – сім’Ñ— з дітьми з дітьми Євпаторія також має “нічне життя” Ñ– любителям “відірватись” Ñ” куди подітись. Безпека присутня, хоча трошки не то що очікував. Раз таки бачив як місцева гопота класичною схемою 1+(3-4) пересувалась прямо по набережній серед білого дня у пошуках людини яка відреагує на них щоб… ну короче всі знають що далі за звичай буває.
Місто цікаве, є стара частина ще з часів турків та татар. Хороший ринок. Дуже смачні (і такі які треба!) чебуреки (2,5 грн), дешевші чим в нас, більші, смачніші і з більшою кількістю мяса.
Далі негатив.
Ð’ місті страшно багато мусору. Деякі місця через які треба проходити повністю витирають з голови фразу “Євпаторія – курорт” – так Ñ– боїшся щоб після обіду від “ароматів” тебе прямо на вулиці не вирвало настільки “потужні” вони. Про деякі місця складається враження що там мусор прибирають тільки на початку Ñ– в кінці сезону. Я розумію що туристи напиваються Ñ– смітять, але на ціле місто я знайшов (я шукав!) 1 (ОДИН!) вказівник що за сміття у цій зоні штраф 50 грн. Ну всякі можуть приїхати, але ж треба тримати рівень, не потрібно опускатись до рівня приїжджіх, тим більше що переважна більшість населення НІЧОГО НЕ РОБИТЬ ЦІЛИЙ РІК (аж дахівка їде з думкою про таке). І елементарно вийти Ñ– по прибирати хочаб в 20 метровому радіусі біля хати раз в тиждень не Ñ” гіпер складно чи важко. Я приїхав відпочивати, а не спеціально шукати огріхи Ñ– досить довго старався не зауважувати такої кількості сміття але коли відчув себе совком то подивився на речі такими які вони Ñ”.
По приїзду, я спеціально шукав сміття на вулицях (воно звичайно є у Львові, навіть багато) але його на порядок менше, я аж самосцілюватися почав від місцевого левандівського сміттєвідсутнього мікроклімату після Криму :)
Продовжуючи сумне не можу не згадати місцевих обезбашених водіїв. У Львові права треба забирати принаймі в половини водіїв, так в Євпаторії число потенційно небезпечних “воділ” гуляє в районі 90%. Мало того що в місті майже повністю відсутні світлофори (вони Ñ”, але Ñ—Ñ… ну так мало як на таке місто що аж страшно робиться) так щей водії-убивці на тюнінгованих запорожцях після кожного “успішного” переходу вулиці заставляють думати “перейшов – ну Ñ– слава Богу”. Мега прикол це трамвайні зупинки прямо на проїжджу частину, причому не так як наприклад у Львові де люди зразу за півтора метри стають на бардюр, а такщо ще треба пройти дві транспортні полоси, причому обезбашені водії навіть Ñ– не думають зупинятись.
А, машини всі переважно мають Кримські номера, так що знову спихнути все на “всяки заїжджіх” у цьому випадку не получиться.
Так само не додавали позитиву маленькі друзі водіїв – мотоциклісти на скутерах які на великій швидкості часто гасали по Набережній, де всі спокійно ходять пішки. Ну може вони всі Ñ– Ñ” гіпер профі у водінні скутерів, але чомусь я думаю протилежне. Ось так при знайомому звуці постійно треба було повертати голову Ñ– дивитись чи водій скутера обезбашений чи ні. Причому що проїхавши від набережної всього навсього 50-100 метрів можна виїхати на дорогу де нормально їдеш як учасник транспортного руху – але ні, мабуть водії скутерів бояться обезбашених автомобілістів.
Хоч були негативи але відпуск в загальному нормальний, як то кажуть “дешево сердито”. І всі ці негативи що я виклав слід розглядати в дусі здорової критики, тому що по прибирати вулиці, заставити всіх водіїв їздити по правилах Ñ– Ñ‚.п. не Ñ” щось неймовірне Ñ– для того грошей не треба.

Ось так.