Головна подія 2009 року

Січень 18, 2010 / zenyk / 3 коментарі

Рік що пройшов був досить непростим. Деякі події були значними та масивними, наприклад криза, епідемія, вибори, євро 2012. Деякі були досить непримітними водночас дуже суттєвими.
Рік що пройшов приніс 20-и річчя виходу Української Греко-католицької Церкви з підпілля. Для мене це дуже особлива подія. Я був хрещений вдома, у часи коли це офіційно заборонялось та каралось. Священник що здійснював Таїнство належав до Церкви у підпіллі. Катехізацію проходив якраз на початку дев’яностих.
Коли переслідують за віру, учасниками спільноти залишаються ті, хто дійсно її мають. І священники дійсно йдуть за покликом, а не за грошима та владою. Вони точно знали що їх багатство не чекає, і що за свою віру цілком ймовірно їх будуть мінімум садити у тюрми на десятки років, а можливо і розстрілюватимуть.
Це були носії справжньої Віри у Христа. Коли Церква вийшла з підпілля вони, ці носії, як насіння дали плоди. Це саме їм та вірянам можна завдячувати тому що Західна Україна має відносно високий рівень моральності та духовності.

Чому це так важливо для мене? Церква дала мені той місток до Бога, яким можна скористатись щоб наблизитись до Нього. Це мені дало змогу прислухатись до Нього. Протягом останніх декількох років я деколи робив рішення які більше базувались на совісті чим на ринкових відносинах. З точки зору грошей рішення виглядали єдино правильними, але з точки зору совісті – не дуже коректними.
Збоку воно виглядало по меншій мірі не дуже розумно, але Бог – це стабільність та порядок. Як виявилося ці мої рішення поставили мене у позицію в якій я зміг суттєво покращити своє становище в часи кризи в ІТ, коли більшість переживала чи вони взагалі здатні зберегти свої місця. Звичайно що чуда не було, треба було довго Ñ– важко йти до цих цілей, але принаймні дорога, яку підказав мені Бог, вела мене туди куди треба.
Це в свою чергу дало мені спокій.
Насправді я був безпосередньо сильно зачеплений усіма поганими речами які відбулись у 2009 році, але Він завжди давав мені сили встояти та йти далі. Причому не “забити” на події що діються навколо, ігноруючи реальність, а власне сприймати речі такими якими вони Ñ”.
Таким чином я почав 2010 з суттєво більшими здобутками чим були на початку 2009, та більш сильнішим внутрішньо.
Цьому всьому я завдячую одному Богу, який давав мені сили Ñ– вберігав мене від злого, а якщо щось погане ставалось – давав зрозуміти чому саме та пояснював мету.
Та завдячую Греко-католицькій Церкві, яка коли я приходив по духовну їжу, давала мені саме духовну їжу. Причому власне поживну та корисну їжу, а не “фест фуди”, які швиденько робляться, але сумнівної користі, або “гарні делікатеси”, які дуже гарно виглядають, але мають близьку до нуля поживну користь, Ñ– якими якщо постійно харчуватись можна духовно вмерти.

Звичайно не все було чи Ñ” ідеально. Треба покращувати багато речей, але “краще накладати на цегляний будинок штукатурку щоб було тепліше, чим ставити ще одну дерев’яну балку щоб дірявий дах не завалився”.

Роздумуючи про такі речі, дуже добре розумієш що насправді важливо та що має значення. Влада та світ буде мінятись ще багато разів, але покращення Внутрішньої Людини і все що стосується такого покращення, ось це головний пріоритет.

Саме це вивело для мене цю подію на перше місце.
Тому користуючись нагодою хочу побажати Греко-католицькій Церкві Божих ласк та побільше стовпів віри! Ваша робота не була даремна та дає свої плоди!

Бізнес по-українськи.

Вересень 10, 2009 / zenyk / 8 коментарів

Почну з попередження. Цей допис не є типовим, хоча є дуже близько до ІТ. Він у багато чому перегукується з моїм дописом про ентропію.

Бажання написати щось подібне у мене було давно. Недавно це бажання було підтримане можливістю та ще одним знаковим прецедентом.

Ліричний вступ. Два моменти.
Трішки давніше я відпочивав разом з командою, учасником якої був, на одній карпатській базі, назва якої складається з двох слів, перша буква яких однакова (назву не пишу, так як ми все таки в Україні живемо, хто хоче той здогадається) UPD!=> (так, це Вежа Ведмежа, але на цей блог завітав Менеджер з Вежі Ведмежої, допитався що Ñ– до чого та “зробив коректувальні” дії щодо винуватця подій. Деталі читайте в коментарях до допису) . Ми хотіли робити шашлики. Попросили знаряддя, запитались де можна ставити. Поставили там де сказав нам менеджер (керівник, чи як там його?). Дуже гарно посиділи, наговорились, відпочили. Сиділи до 2-3 ранку. Без п’яних дебошів, – гарно, культурно, та без пригод. На ранок був замовлений сніданок. Коли ми вже йшли спати, запитались у менеджера, який був на рецепції, коли подають сніданок. Він сказав: з 8 до 9 ранку 0_0. Це було дуже сумно що сніданок так рано, але нічого не зробиш. Мабуть такі правила. Поспавши 4-5 годин, з напів-відкритими очима пішли снідати. Як виявилось, сніданок з 8, Ñ– до 11-12 години ранку. Чи та людина навмисно підколола нас, чи ще щось – невідомо. Поснідавши, вишли назовні. За якийсь час підійшов менеджер менеджера, Ñ– почав чіста канкрєнта пояснювати що ми робили шашлики у недозволеному місці Ñ– що зараз влетимо на бабки. Слава Богу, люди стріляні, тому закінчилось без пригод. Сама база дуже гарна, в гарній частині Карпат. Проект чи польський чи чеський, не пам’ятаю, але керують українці.
Другий момент.
Недавно мав прокрутити одну справу. Домовились з посередниками за 1000 гривень оплати їм. Вони взяли 1000 доларів… Причому це вияснилось у самий незручний момент, коли ці гроші були дуже потрібні. Враховуючи що їхня роль, по суті, відсутня, вони мало того що не дотримали обіцянки, та ще й не то що палку в колеса всунули, а цілий лом. Але нічого. Якось обійшов це питання.

Думаю здогадуєтесь про що піде далі. Далі піде про середовище в якому ми діємо – Україну.

Історично склалось що під час краху союзу частина людей крала. Частина людей крала щоб вижити, а частина крала “щоб вижити” (в лапках). Перша частина, коли ситуація стабілізувалась, познаходила роботи та продовжила жити як нормальні громадяни. Інша, продовжила красти тому що “часи такі”. Теперішній бізнес складається з
а) справжніх бізнесменів
б) тих хто у свій час багато накрав
в) бандитів, які колись вбивали, грабували, катували
Других та третіх є більше чим перших. Тому бізнес по-українськи виходить(-ив) тільки у тих хто:
а) вмів “рішати питання”
б) мав “контакти” та “знайомства”
с) мав доступ до “бабла”
А не у тих хто:
а) знає як працює економіка
б) активно шукає нові ніші або шукає як вводити інновації в існуючі
в) створює виробництво
Ми, як члени цього суспільства, умисно чи не  умисно, але використовуємо своєрідні шаблони поведінки у повсякденні, які ми перебираємо з оточення. Наприклад, хоча молодше покоління (20-40р) не проходило через важкі часи розвалу, через які проходило старше (40-60 років), воно все одно більш схильне до типових українських бізнес прийомів (перші пункти а)-в)), чим до правильних бізнес прийомів ( другі пункти а)-в)).

Я пишу в першу чергу до Інтернет підприємців. Не беріть приклад з “поганого зерна”. Ви маєте всі шанси стати “добрим зерном”. Інтернет (УАнет), можливо Ñ– місце де панує вседозволеність, але це все ще свого роду чисте та незаймане місце. Справжній бізнес тут тільки зароджується, Ñ– у нас Ñ” всі шанси почати тут з чистого листа. Тобто побудувати бізнес в УАнеті не на тих перших принципах, а на тих других. Можливо зараз цей заклик виглядає дещо смішно, чи навіть неймовірно, але так само було смішно та неймовірно, коли на початку 90-Ñ…, люди яким дали владу після здобуття незалежності почали добивати свій же народ.
Думаю навіть зараз, хто більше займається бізнесом в УАнеті може розказати не один “момент”, подібний по суті з тими що я розказав на початку. Поки бізнес в УАнеті не сформувався, та не встиг всмоктати “бізнес прийоми” з реального бізнесу, тим самим ставши відображенням реальності в Україні, слід прикласти максимум зусиль, щоб так не сталось. Це чуть не єдина сфера підприємництва, де можна залишитись людиною, без надмірних зусиль.

Щоб це не було закликом ідеаліста, хочу пояснити чому це варто робити.

Закони людські Ñ” добрими тільки тоді коли вони походять від Законів Божих. Закони Божі це не свого роду кримінальний кодекс, це по суті опис законів духовного світу, дуже подібний до опису фізичного світу. Коли ми тримаємо в руках яблуко, розкриваємо руку, Ñ– воно падає, ми знаємо що це діє гравітація. Для того щоб знати що це гравітація, нам не обов’язково знати як взаємодіють між собою атоми, як вони притягуються чи відторгаються один від одного, як вони формують молекули, як вони потім формують матерію та складніші структури,  які в свою чергу також притягуються чи відштовхуються. Ми просто знаємо, що якщо відпустити яблуку – воно впаде. Духовний світ дуже подібний. У нього також Ñ” свої закони. То що ми не знаємо тих маленьких деталей які у сукупності представляють собою закони духовного світу, не означає що самі закони духовного світу Ñ” хибними. Просто для того щоб переконатись у них, методом проби-помилки, треба не просто яблуко кинути, а прожити ціле життя. Або на початку просто визнати Ñ—Ñ… як правдиві та керуватись ними.
Що це має спільного з УАнетом та бізнесом? Дуже просто. Ті речі які описує нам Бог, стосуються не тільки спасіння вічної душі, а і поведінки в буденності.

Одна із моїх любимих притч Ісуса Христа (від Матвія 7:24-27):

24 Отож, кожен, хто слухає цих Моїх слів і виконує їх, подібний до чоловіка розумного, що свій дім збудував на камені.
25 І линула злива, і розлилися річки, і буря знялася, і на дім отой кинулась, та не впав, бо на камені був він заснований.
26 А кожен, хто слухає цих Моїх слів, та їх не виконує, подібний до чоловіка того необачного, що свій дім збудував на піску.
27 І линула злива, і розлилися річки, і буря знялася й на дім отой кинулась, і він упав. І велика була та руїна його!
Якщо цю притчу покласти у контекст бізнесу, ми побачимо що дійсно можна не слухати Його слів, зекономити та будувати на піску, а не на камені. Так може тривати якийсь час, але прийде буря, яка розставить все на свої місця.

Що ми маємо? Відкрийте любу газету/сайт/канал. Економіка України в напів живому стані. Дуже багато хто будував на піску та не слухав слів Його, тому: І велика була та руїна його!
В той самий час інші будували на камені, тому: і буря знялася, і на дім отой кинулась, та не впав, бо на камені був він заснований.
Від самого процесу обкрадання чи “вирішування питань”,  справжні та корисні знання не здобуваються, як Ñ– не стають інші вчинки правильними. Так само як справжні керівники чи друзі проявляються у кризових ситуаціях, криза проявила що в Україні – сліпі провадирі сліпих. Суттєві проблеми Ñ” по всій вертикалі країни, не тільки у верхах.
Звичайно можна почати поступати в УАнеті, як поступали в бізнесі, але от коли знову прийде буря, знову буде велика руїна. Тому думайте, та вибирайте фундамент, Ñ– кого слухати – самі. Ваш дім.

Ще одну річ хотів підняти.
Є таке цікаве місце у Біблії (від Матвія 12:32):
32 І як скаже хто слово на Людського Сина, то йому проститься те; а коли скаже проти Духа Святого, не проститься того йому ані в цім віці, ані в майбутнім!
Ці слова мають багато трактувань. Одне з них є дуже простим та цікавим: хто заперечує явну правду, закінчить погано.
Тобто наприклад коли людина дивиться на щось біле, знає що це Ñ” біле, але все одно пробує себе переконати що це Ñ” чорне, та переконати всіх інших що це Ñ” чорне – це буде мати сумний кінець. Є таке гарне англійське слово яке описує цей стан – denial.
Якщо дуже сильно все спростити, головна причина світової кризи – дешеві гроші. То, що Україна не втече від відповідальності за співучасть у використанні цих дешевих грошей було ясно ще в 2007 році, коли події в США ставали дедалі сумнішими. Чомусь, осінь 2008-ого для більшості населення, включаючи підприємців, стала дуже неприємною несподіванкою. Ніхто навіть не замислювався що кредити у 12% просто нереальні для такої економіки як наша, чи що ціни на нерухомість, які Ñ” 2-Ñ…, 3-Ñ…, 4-Ñ… разово вищі від справжніх ринкових просто не можуть триматись довго – бульбашка рано чи пізно тріскає, будинок побудований на піску – зруйнується.
Таких хто заперечував реальність виявилось дуже багато, знову ж таки – по всіх вертикалі, як на верхах так Ñ– на низах.

От і покутуємо тепер важко.

Головне – вивчити урок, та йти далі. Хто не вивчив – знову буде його повторювати.