Любомир Гузар: БерітьÑÑ Ð´Ð¾ роботи, люди добрі
ПерепоÑÑ‚ оригіналу.
Якщо ми думаємо, що хтоÑÑŒ нам щоÑÑŒ даÑÑ‚ÑŒ, то ми Ñебе обманюємо. Ðаша майбутніÑÑ‚ÑŒ Ñ” в наших руках.
Ð—Ð½Ð°Ð½Ð½Ñ â€“ то не Ñ” мудріÑÑ‚ÑŒ
Ðавіть діти Ñьогодні знають про те, що, Ñкажімо, моє Ð¿Ð¾ÐºÐ¾Ð»Ñ–Ð½Ð½Ñ â€“ не кажу вже про попередні Ð¿Ð¾ÐºÐ¾Ð»Ñ–Ð½Ð½Ñ â€“ навіть не мріÑло, що можна щоÑÑŒ таке знати. Маємо зараз величезне знаннÑ. Ðле, бачите, Ð·Ð½Ð°Ð½Ð½Ñ â€“ то не Ñ” мудріÑÑ‚ÑŒ. І трудніÑÑ‚ÑŒ Ñ” в тому, що молода людина, дитина чи юнак, не знає, що з тим знаннÑм зробити. Бо Ð·Ð½Ð°Ð½Ð½Ñ Ñаме в Ñобі – то не Ñ” мудріÑÑ‚ÑŒ. Ð—Ð½Ð°Ð½Ð½Ñ â€“ то Ñ” підÑтава, Ñку треба викориÑтовувати на кориÑÑ‚ÑŒ Ñебе, на кориÑÑ‚ÑŒ других.
БлагородніÑÑ‚ÑŒ діє
Людина благородна, Ñка зуÑтрічає другу людину навіть принагідно, Ñтавить Ñобі питаннÑ: “Рщо доброго Ñ Ð¼Ñ–Ð³ би зробити Ð´Ð»Ñ Ñ†Ñ–Ñ”Ñ— людини, Ñк Ñ Ð¼Ñ–Ð³ би їй допомогти?†Якщо ми маємо таке наÑтановленнÑ, не Ñ” байдужі до тих, з котрими зуÑтрічаємоÑÑ, тоді ÑтворюєтьÑÑ Ð¿ÐµÐ²Ð½Ð° атмоÑфера, атмоÑфера доброзичливоÑÑ‚Ñ–, Ñ– тоді благородніÑÑ‚ÑŒ починає діÑти.
Ð’Ð¾Ð»Ñ â€“ це могти робити добро
Ціна Ñвободи людини – це право на помилку. Обирати зло людина може, та не має права. ГоÑподь Бог Ñтворив людину вільною. Ðле Ð²Ð¾Ð»Ñ â€“ це значить могти робити добро. Ми Ñ” вільні робити добро. Ми не маємо Ñвободи робити лихо.
Бог Ñтворив кожного з наÑ, бо безмежно любить. У Євангелії від Луки йдетьÑÑ: хочеш бути добрим, Ñпочатку прийми Божу любов Ñ– прийми Бога. ГоÑподь дає людині багато дарів, талантів, а найголовніше – дає волю, дає можливіÑÑ‚ÑŒ обирати.
ЩаÑÑ‚Ñ â€“ це Ñпокій від того, що Ð½Ð°Ñ Ð»ÑŽÐ±Ð¸Ñ‚ÑŒ ГоÑподь
ЩаÑÑ‚Ñ Ð´Ð»Ñ ÐºÐ¾Ð¶Ð½Ð¾Ñ— людини – це наÑамперед Ñтан душі. Людина Ñ” щаÑливою, коли вона в Ñвоєму Ñерці має Ñпокій, коли вона Ñвідома, що вона Ñ” в руках небеÑного ОтцÑ, Ñкий далеко ліпший Ð´Ð»Ñ Ð½Ð°Ñ, чим навіть наші рідні батько Ñ– матір, Ñкий хоче нам добра. І що би не було навкруги наÑ, та ÑвідоміÑÑ‚ÑŒ, що Бог Ð½Ð°Ñ Ð»ÑŽÐ±Ð¸Ñ‚ÑŒ, що він Ñ” нашим отцем, що він за Ð½Ð°Ñ Ð´Ð±Ð°Ñ”, мені здаєтьÑÑ, що це Ñ” оÑновний момент щаÑÑ‚Ñ.
Ðаша майбутніÑÑ‚ÑŒ Ñ” у наших руках
БоÑтиÑÑ Ð±Ñ€Ð°Ñ‚Ð¸ на Ñебе відповідальніÑÑ‚ÑŒ природно Ð´Ð»Ñ Ð»ÑŽÐ´Ð¸Ð½Ð¸, але нема іншого ÑпоÑобу подолати цей Ñтрах, Ñк Ñвідомо взÑти на Ñебе відповідальніÑÑ‚ÑŒ.
Що буде з нашою країною? Те, що ми з нею зробимо.
Люди хочуть Ñпихати Ñвої біди на Ñ‚Ñ– обÑтавини, що Ñ”, на вибори Ñ– що вÑе це в тому винне. Ми не дивимоÑÑ Ð½Ð° те, що ми з тим вÑім зробимо. ÐавчімоÑÑ Ð´ÑƒÐ¼Ð°Ñ‚Ð¸ наперед Ñ– навчімоÑÑ Ð²Ñ–Ð´Ñ‡ÑƒÐ²Ð°Ñ‚Ð¸ нашу відповідальніÑÑ‚ÑŒ. За комуніÑтичних чаÑів навчили, що за вÑе подбає Ð¿Ð°Ñ€Ñ‚Ñ–Ñ Ñ– держава. І ми вÑе ще чекаємо, хто що нам даÑÑ‚ÑŒ. Рнаша майбутніÑÑ‚ÑŒ залежить від Ð½Ð°Ñ Ñамих.
Якщо ми будемо працювати Ñолідно, Ñумлінно, шанувати один одного, жити не тільки за матеріальними, а за духовними цінноÑÑ‚Ñми, то вÑе буде можливе Ñ– вÑе буде до здійÑненнÑ. Тільки треба до цього взÑтиÑÑ. Воно Ñамо від Ñебе не прийде. І Ñкщо ми думаємо, що хтоÑÑŒ нам це даÑÑ‚ÑŒ, то ми Ñебе обманюємо.
Ðаша майбутніÑÑ‚ÑŒ Ñ” у наших руках. Пам’Ñтаймо це Ñ– працюймо. Те, що ми Ñ” в поганій Ñитуації Ñьогодні – то не Ñ” жодна штука, то не Ñ” дивота, інакшого годі було ÑподіватиÑÑ. Ðле не в тому, Ñким воно Ñ”, а що ми з ним зробимо – це Ñ” наша майбутніÑÑ‚ÑŒ.
Я оÑобиÑто думаю, що Ñкщо візьмемоÑÑ Ñумлінно й належно до роботи, то будемо мати гарну державу, в Ñкій будемо вÑÑ– почуватиÑÑ Ð·Ð°Ð´Ð¾Ð²Ð¾Ð»ÐµÐ½Ñ– та захищені, де загальне благо буде належно реÑпектоване. Це в наших руках.
БерітьÑÑ Ð´Ð¾ роботи, люди добрі. БерітьÑÑ Ð´Ð¾ роботи. ГоÑподь Бог Ñ– так нам дає вÑÑ– можливоÑÑ‚Ñ–, щоби ми Ñ‚Ñ– можливоÑÑ‚Ñ– вміли викориÑтовувати, відповідальніÑÑ‚ÑŒ Ñ” на наÑ. І Ñ Ð¿ÐµÐ²Ð½Ð¸Ð¹, що вÑе буде гарно, Ñкщо ми належно візьмемоÑÑ Ð´Ð¾ праці. Бажаю вам Божого благоÑловеннÑ. Слава ІÑуÑу ХриÑту.